Poetry
З Ґергарда ФРІЧА
Переклади друкувалися у поетичній збірці “На смерть Кліо” (1998).
З Пауля ЦЕЛЯНА
Окремі переклади поезій Пауля Целяна друкувалися у поетичній збірці “На смерть Кліо” (1998)
З Вітезслава НЕЗВАЛА
Переклади поезій Вітезслава Незвала друкувалися у поетичній збірці “На смерть Кліо” (1998)
З АВСТРІЙСЬКОЇ ПОЕЗІЇ
Вибрані переклади поезій Ґеорґа Тракля, Йозефа Вайнґебера, Альберта Еренштайна та Інґеборґ Бахман
ЧЕРЕПАХА ЧАРЛЬЗА ДАРВІНА (НЕВИДАНА КНИГА)
До рукописної збірки входять поезії, які раніше публікувалися в часописах, а також декілька текстів зі збірки “Покинуті міста” (2004).
З Алеся РЯЗАНОВА
Переклади поезій Алеся Рязанова друкувалися у збірці “На смерть Кліо” (1998)
ПЕРШИЙ АВТОМОБІЛЬ У ТЕРНОПОЛІ (ЦИКЛ)
Більшість поезій циклу друкувалася у поетичній збірці “Покинуті міста” (2004)
ВОСЬМИВІРШІ ТА ІНШІ ПОЕЗІЇ
З поетичних збірок “Проповідь до магми” (1998), “На смерть Кліо” (1998), “Спостереження” (1999), “Жовта імла” (2001), “Хроніка друкарської машинки” (2009).
РАННІ ВЕРЛІБРИ
З поетичних збірок “Проповідь до магми” (1998), “На смерть “Кліо” (1998), “Спостереження” (1999), “Жовта імла” (2001)
ДВАНАДЦЯТЬ ВЕРЛІБРІВ ПРО СМУТОК І ПАМ’ЯТЬ
З книги “Хроніка друкарської машинки (вибрані поезії 1993-2000 рр.)”
СМЕРТЬ СВ. ЮРІЯ
З поетичної збірки “Жовта імла” (2001)
ВЕЧІРНІ ХОРАЛИ
З поетичної збірки “На смерть Кліо” (1998)
З РУКОПИСНОЇ КНИГИ “ГАРМИДЕР У ЧОРНОМУ МОРІ”
КАБУБА БІЛОПЕРА
Я – кабуба білопера,
я не плаваю в озерах.
Хочу я морських пригод,
бо не знаю кращих вод!
В Чорне море запливаю –
своїх друзів навіщаю.
МОРСЬКА МОДА
Торохтів морський язик:
«Капелюх у мене – шик.
Жодна риба в Чорнім морі
геть не знається на моді».
«Ще один мені наряд» –
обізвався зіркогляд.
Підплила до них піскарка –
знана в морі перукарка:
«Що у вас за суперечка?
В мене жовта є вервечка
і червоні рукавички,
ще й біленькі черевички!»
Бурмотів морський язик:
«Із розмови вийшов пшик!
Ліпше попливу додому
і зніму собі оскому».
ЗУБАНЬ
Біля Ольвії зубань
застудив собі гортань.
Смакував студений квас
і холодний ананас.
Повернувся в Чорне море
і відчув, що горло хворе.
Лікар каже: «Чай, малину
і гірчичники на спину».
2015
З РУКОПИСНОЇ КНИЖКИ “ГАРМИДЕР В АКВАРІУМІ”
Барбуси суматранські
Смугасті матросики,
червоні в них хвостики.
Повискакують з-за скелі, ніби Гриць із конопель.
Весь акваріум збурлиться – колобіг, карусель!
Дві скалярії, злякавшись, потікали у корчі!
Розбишаки-барбусяки їх кусали уночі.
Годівничку розхитали й поз´їдали хробачків,
Розігнавши, розіпхавши молінезій і мальків!
Відпочили по обіді, знов танцюють свій гопак.
Тільки дядько сом куняє, зневажає розбишак.
Смугасті матросики,
червоні в них хвостики.
Вуалехвіст
Що за бочка пропливає із ротиськом, мов нора?
Перелякана тікає в різні боки дітвора.
Молінезії, неони, а за ними кардинал –
Всі цураються потвори, що пузата, мов бокал.
Їсть – за трьох, сопе – мов трактор,
Позіхає – бегемот!
Він хороший, якщо раптом
буде сміх і хоровод!
Гурамі-воркотун
Як кохану він зустріне,
то від щастя воркотить.
Від кохання він аж гине,
цілий день не їсть, не спить.
Півень каже: «Попоїж,
бо інакше – весь змарнієш.
Бо кохання – наче ніж
душу ранить». Вечоріє.
Знов гурамі воркотить
і акваріум весь чує.
Його голос аж тремтить.
Дама серця це цінує.
Пихатий півень
Він хизується собою,
наче справжній мушкетер!
Він готовий до двобою
будь-коли, хоч у четвер!
Не дай боже вороги –
от тоді усе почнеться.
Любить тишу навкруги.
Коли шум – одразу б’ється!
Розчепірить синій хвіст!
Набундючиться, мов сич!
Грізний, наче каратист!
Знахабніє, мов павич!
Він не любить інших риб,
якщо ті пливуть поблизу.
Він підступний, мов бандит,
знають всі його мармизу.
Дзеркальце постав навпроти –
він об скло лобиськом – гуп!
Це не скумбрія й не шпроти,
і з таких не звариш суп!
З РУКОПИСНОЇ КНИЖКИ “ГАРМИДЕР У ДНІПРІ”
ВЕРХОВОДКА
«У Дніпрі вода солодка», –
заявила верховодка.
І додала: «Огірки
виросли на дні ріки».
Обдурила краснопірку,
що слимак кохає білку.
Товстолобику шепнула,
що він грізний, мов акула.
Обдурила ще й плоскирку,
що купив гірчак сокирку,
що чехоня потовстіла,
а також позеленіла.
Носарю наторохтіла,
що він родич крокодила.
Верховодка-фантазерка –
повні дурощів відерка.
ЩУКА
Щука-злюка, неслухняна,
відкусила хвіст сазану,
розігнала карасів,
а за ними й пічкурів!
Нашипіла на ляща –
той не знає букви «ща»!
Як уздріла окунців,
то дала їм штурханців!
Що ж не так у злюки? –
Зуб болить у щуки.
В’юн кричить їй: «Ти здуріла?
У лікарню! Ото діло!
Не поможуть гнів і крики –
зубчику потрібні ліки!»
СПІВАЧКА МАРЕНА З ДНІСТРА
Приплила в Дніпро марена
із Дністрових вод:
«Я співачка, звусь – Ірена,
і люблю компот!
Хочу я тут виступати.
Де концертний зал?
Слухали мене Карпати,
навіть річка Став!
У душі я поетеса,
маю мікрофон!
Слухала мене Одеса!
Хочу я в Херсон!
У Дністровому лимані
мала я аншлаг!
Мене кликали у Канів,
хочуть там розваг!
На гастролі в Запоріжжя
потім як чкурну!
Я, до речі, незаміжня,
і люблю халву!
НЕЧЕМНІ ТУРИСТИ
Лин лящу листа писав
і на річку позирав:
«Наш Дніпро колись був чистий…
Неотесані туристи
в річку кидають сміття
і псують линам життя.
Щука, окунь і судак
це підтверджують: «Так! Так!»
Треба рибам всім сказати:
«Наш Дніпро слід пильнувати!»
А туристів-нехлюїв,
сміттярів і тюхтіїв
дружньо будемо кусати –
у Дніпро не пхайте п’яти!»
ВЕРХОВОДКА
«У Дніпрі вода солодка», –
заявила верховодка.
І додала: «Огірки
виросли на дні ріки».
Обдурила краснопірку,
що слимак кохає білку.
Товстолобику шепнула,
що він грізний, мов акула.
Обдурила ще й плоскирку,
що купив гірчак сокирку,
що чехоня потовстіла,
а також позеленіла.
Носарю наторохтіла,
що він родич крокодила.
Верховодка-фантазерка –
повні дурощів відерка.
2015
МОЛІНЕЗІЯ ТА КАВАЛЕРИ
Молінезія придбала
червону помаду.
І вуста нафарбувала,
мов на дефиляду.
Позлітались ловеласи –
Зирять на панянку.
Крутяться і точать ляси,
Зваблюють смуглянку.
Один каже, що співає,
краще за канарку,
Інший хвалиться, що має,
модну іномарку.
Третій зверхньо їм кидає:
«Це – пусте. Я – кращий!
Жоден з вас письма не знає,
неук і ледащий!»
Молінезії набридло
довго це терпіти.
Вдома в неї є повидло
й чудернацькі квіти.
2015
анатолій дністровий / anatoliy dnistrovy - literature and art 