МАРК БЛОК І ЗАВДАННЯ ІСТОРИКА

Posted on

BLOK_mark

«Феодальне суспільство» Марка Блока – етапна спроба прояснити суперечності, що виникають у полеміках різних наукових уявлень про «темний», «роздроблений», «феодальний» період європейської історії.

Досвід Блока, зрештою, як і Люсьєна Февра, Жака де Гофа, Фернана Броделя та ін., цінний не тільки з позиції дослідження європейського суспільства доіндустріальної доби, а й самого підходу до так званих «історичних епох», «історичних періодів». Історики школи «Анналів» у процесі дослідження минувщини відчували певне розчарування від прийнятих на той час схем прочитання історії, бо результат їхньої праці не завжди вписувався в такі рамки.

Ця обставина зумовлювала їх до своєрідної «деконструкції» (це слово вживаю у поміркованому, недерідіанському значенні) проти гештальт-уявлень, уявлень-цілісностей чи уявлень-тотальностей про історію, якими була переобтяжена модерністська наука. Потрібно було зробити багато: відвоювати у марксистів матеріально-економічний підхід і надати йому об’єктивного вигляду, по-новому поглянути на суспільні взаємини (не з позиції єдиного суб’єкта), повернути історії психологію, емоції, врешті – повернути історії повсякденність, звичайну людину, її побут, ментальність, уявлення.

Відкриття нового обличчя події, відкриття під «оболонкою» єдиної історії інших історій (поліфонії історичних просторів), дослідження темпів часу в різних регіонах, розвіювання й критика теорій про великі, глобальні закони історичного розвитку, наполягання на відкритості історії, актуалізація уваги на її «частинках», ідея випадковості в історії – цим було завдано суттєвий удар унітарним моделям; і заслуга Марка Блока в даному контексті є беззаперечною.
Історик вирішує принципове завдання: дає «методологічне» пояснення – передусім номінативному визначенню цієї доби як феодальної; простежує формування й закріплення подібної наукової традиції.

Цілком симптоматичним відтак постає порівняння Блоком позицій Монтеск’є та Вольтера. Якщо для першого виникнення феодальних взаємин були безпрецедентною подією в історії, яка більше ніде й ніколи не відбудеться, то для другого феодалізм – стародавня форма суспільних відносин, яка здатна існувати під різними політичними, державними, адміністративними «оболонками». До речі, не дивно, що, скажімо у ХVІІІ сторіччі для широких верств населення Європи феодалізм асоціювався з брутальним характером влади.

Аналіз феодалізму історик здійснює через суспільне середовище, зокрема в контексті інститутів залежності людини від людини, управління людьми та системи врядування.

Щодо письма як вирішального джерела історичного. Блок цілком слушно зазначає, аналізуючи суспільно-соціальні відносини того чи іншого регіону Європи, що історію репрезентує те, про що маємо бодай малі відомості. Подекуди в його міркуваннях помітний навіть певний жаль, що залишаються «закритими» цілі часові та географічні «території», оскільки про них нема жодних згадок, а тому міркування про них і введення їх у широкоформатний контекст епохи може нести лише гіпотетичний характер. Важливою є ще й та обставина, що дослідник, – як стверджує Марк Блок, – «почуває себе постійно обмеженим у своєму дослідженні самими умовами свого пошуку».

Попри «обмеженість» поставленим завданням, Марку Блоку таки вдалося показати унікальну панораму феодального суспільства, насичену різнобарвним, мінливим, складним життям. Ця ясність бачення минулого лаконічно висловлена навіть у підсумках ученого, згідно з якими європейський феодалізм є результатом розпаду давніших суспільств, йому притаманний уповільнений темп життя, катастрофічне зниження грошового обігу, тотальна підпорядкованість широких верств населення кільком можновладцям. До цього ще можна додати загострене відчуття страху та песимізму, зумовленого перманентними загрозами: варварські наскоки, хвороби-кочівники (чума, холера), жахливі санітарні умови; не дивно, що велику популярність мали теологічні «страшилки» (апокаліптичні проповіді) та «уявні вороги» (демонологія, відьми, єресі).

У назві книги я схильний вбачати унікальну скромність і коректність ученого – Марк Блок свою увагу зосереджує саме на феодальному суспільстві, а не феодальній епосі (як це загалом було прийнято). У розмові про загальне, як правило, нехтується одиничне. І важливим є не чітке, педантичне встановлення меж цієї епохи, а саме її розуміння через наближення до повсякденного життя. Феодальна епоха як наукове поняття й надалі «блукатиме» у міркуваннях і суперечках учених; пропонована праця Марка Блока – бодай на йоту – наближатиме нас до статусу ровесників минулого, а значить даватиме нагоду хоча б трішки переживати його, як власну сучасність.

2002 (з книги “Письмо з околиці”, 2010)

Advertisements

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

w

З’єднання з %s