КРАЄВИД ІЗ АНОНІМНИМИ СМЕРТЯМИ

Posted on

POLLAK

Мартін Поллак. Отруєні пейзажі / пер. із нім. Неля Ваховська. – Чернівці: Книги – ХХІ, 2015.

Після дослідження «Криваві землі: Європа між Гітлером і Сталіним» («Bloodlands: Europe Between Hitler and Stalin», 2010, українською – 2011) американського історика Тимоті Снайдера, тема катастрофи європейського людства в часи нацистського та комуністичного тоталітарних режимів, постала в новій історичній оптиці.

Раніше більш-менш ізольовані одна від одної європейські національні історіографії, котрі зробили перші описи та збір фактів злочинів нацистів і комуністів у європейських країнах, завдяки фундаментальній дослідницькій роботі Снайдера відкрилися, як одна цілісна книжка, як єдиний метатекст, як єдиний простір, на якому в конкретному часі було здійснене – як технологія! – оперативне індустріальне вбивство близько 14 мільйонів беззбройних чоловіків, дітей, жінок.

Здавалося, до такої теми як складової історичної пам’яті будь-якому дослідникові доступитися буде вкрай важко: це потребуватиме не лише іншої мови чи підходів, а й узагалі іншої оптики бачення та навіть інших емоцій. Власне, такий новий, есеїстично-фактологічний, підхід – не менш важливий за науковий підхід Снайдера – запропонував австрійський письменник та есеїст Мартін Поллак. Ефект від читання його книжок «Мрець у бункері. Історія мого батька» та «Отруєні пейзажі» за напругою не менший, аніж від читання «Кривавих земель» Снайдера.

Головне питання, яке ставить Поллак, – це що коїться з європейською історичною пам’яттю. Його спостереження досить повчальні. Яскраві, живописні європейські краєвиди – це своєрідний дизайн, яким хочуть відгородитися від «невигідних», «песимістичних», «кривавих» сторінок нещодавнього минулого. За цією «упорядкованістю ландшафту», буквально в кожному куточку Центральної, Східної, південної Європи ховаються численні злочини – масові вбивства й поховання, де сотень, а де й тисяч людей.

Якщо «знати» такі факти, то причесані, охайні, симпатичні, пастельні європейські пейзажі в своїй красі несуть моторошне відчуття – відчуття штучно створеної омани. Саме подібна процедура систематично здійснюється в історичній пам’яті європейського людства, втомленого «незручними сторінками історії». Мимоволі це призводить до формування «естетичного шаблону» історичної пам’яті, з якого ніби вирізається будь-який «натуралізм».

Однак, на слушну думку Мартіна Поллака, – цим методом, фактично, першими користалися кати, які першим ділом після вбивства своїх жертв бралися за оздоблення ландшафту, де було скоєно злочин. На місці масових поховань висаджувалися дерева, розбивалися парки, охайно впорядковувався ландшафт. Подібним чином масові убивці діяли скрізь – у Третьому Рейсі та СРСР. Вони затирали сліди своїх злочинів формуванням «красивої реальності», яка навіки ховала під собою сотні й тисячі анонімних смертей. «Красива реальність», упорядкований ландшафт – постають чи не головними умовами забуття. І тому, коли історична пам’ять як політика дотримується такого ж «оздоблення» своїх фасадів, то вона, фактично, здійснює повторне вбивство жертв масових звірств, які були в часи нацистського та комуністичного правління. Це, якщо коротко, – ключовий акцент книги «Отруєні пейзажі».

Інша важлива деталь – біографічна. Батько Поллака був есесівцем, керівником зондеркоманди, яка здійснювала масові вбивства. Багато в чому, це пояснює той запал, із яким автор працює з цією темою. Цілком можливо, що завдяки також і цій обставині енергетика письма Поллака обпікає читача і не залишає його байдужим. Він показує, що вся Європа – це велетенське суцільне кладовище сотень тисяч анонімних смертей, до яких мало кому є діло. Охайно-впорядковані краєвиди, які милують око, нікого не напружують, бо не несуть свідчення звірств. І вони й наділі виконують головне своє призначення – культивують байдужість.

2015

Advertisements

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s