З Ґергарда ФРІЧА

Posted on Updated on

Переклади друкувалися у поетичній збірці “На смерть Кліо” (1998).

В ІМЛІ

З дерев лише стовбури зосталися,
стовпи,
тримають димове склепіння неба,
а воно поволі сповзає,
неміцне під ношею своєї смерті.

У розваленій крипті осені
є ти,
скоро остання колона
з шепітливого кафедрального собору
стоятиме на тобі.

ПІД СХІДНИМ НЕБОМ

Під східним небом кіптява. Димова запона
безвітряно зависла. Незриме
полум’я. Холодно. Розпечена земля. Безмежжя
виноградників. Павутина волосся
в свічаді стає дибки. Хто кричить
на людей і чує запитання: ми живемо?
Маріонетки розколюють гарбузи,
а зерна викидають за свічадо.
Раннє чи пізнє, але дихання триває,
провідники танцюють. Я палаю
в бряжчанні морозу.

ВОКЗАЛ НА РІВНИНІ

Малий вокзал
на безмежній рівнині,
боязливий, затиснутий залізницями,
тягнеться, загублений, у травень:
щебенем пожирає кульбабу,
буйно розквітлий бузок крізь вікно
мечами цвіту пробиває
жінку з управління.

Порожня поштова скринька,
і чи не жовтою гарячкою є тоді квітковий удар?

Advertisements

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

w

З’єднання з %s